Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Одінцова А$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 23 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кондратюк С. Я. Нове дихання давньої науки. І Міжнародна наукова конференція з морфології рослин "Сучасна фітоморфологія" (24—26 квітня 2012 р., м. Львів) [Електронний ресурс] / С. Я. Кондратюк, О. М. Недуха, А. В. Одінцова, А. В. Новіков // Український ботанічний журнал. - 2012. - Т. 69, № 5. - С. 776-779. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2012_69_5_25 | |||
| 2. | 
Фіщук О. Морфологія та васкулярна анатомія квітки Sansevieria hyacinthoides (L.) Druce (Asparagaceae Juss.) [Електронний ресурс] / О. Фіщук, А. Одінцова // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2013. - Вип. 62. - С. 99-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2013_62_15 Представлено результати вивчення морфології та васкулярної анатомії квітки і мікроморфології гінецея Sansevieria suffruticosa | |||
| 3. | 
Фіщук О. С. Морфологія та васкулярна анатомія квітки Sansevieria suffruticosa N. E. Br. (Asparagaceae Juss.) [Електронний ресурс] / О. С. Фіщук, А. В. Одінцова // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 1. - С. 139-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_1_16 Представлено результати вивчення морфології та васкулярної анатомії квітки і мікроморфології гінецея Sansevieria suffruticosa | |||
| 4. |
Одінцова А. В. Особливості репродуктивних процесів у голонасінних. Розвиток гаметофітів, запилення та запліднення [Електронний ресурс] / А. В. Одінцова, Г. І. Ругузова // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 217-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_23 Наведено аналіз сучасних літературних даних про репродуктивні процеси у голонасінних рослин, а саме, розвиток гаметофітів, запилення та запліднення. Підкреслено особливості перебігу цих процесів у різних класах голонасінних, відмінності й подібність із відповідними процесами у покритонасінних. Показано, що розвиток чоловічого і жіночого гаметофітів відбувається за спільною схемою. Глибокі пристосування до зоофілії виявлено у саговникових і гнетових, вони підтверджені також палеонтологічними даними про існування зоофілії у викопних голонасінних. Анемофілія у Ginkgo і хвойних характеризується високо спеціалізованими механізмами запилення. Проникнення чоловічого гаметофіту до жіночого після запилення (постполінаційна фаза репродуктивного циклу) характеризується значним різноманіттям, як і процес запліднення. Описані факти підтверджують, що відмінності між класами голонасінних порівняно з відмінностями між голонасінними та покритонасіннними рослинами. З іншого боку, між усіма класами насінних рослин існують вагомі спільні пристосувальні риси, пов'язані із насіннєвим розмноженням. Для гнетових притаманні найбільш специфічні репродуктивні процеси, зокрема, тетраспоричний жіночий гаметофіт, відсутність архегоніїв та диференційованих яйцеклітин, "подвійне запліднення". | |||
| 5. |
Тасєнкевич Л. О. ІІ Міжнародна наукова конференція з морфології рослин "Сучасна фітоморфологія" (14-16 травня 2013 р., м. Львів) [Електронний ресурс] / Л. О. Тасєнкевич, А. В. Новіков, М. Р. Суп-Новікова, А. В. Одінцова, К. М. Данилюк // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 5. - С. 708-709. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_5_27 | |||
| 6. | 
Одінцова А. М. Типологія життєвих ролей відносно концепції життєвого шляху особистості [Електронний ресурс] / А. М. Одінцова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: : Психологічні науки. - 2013. - Вип. 2. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2013_2_7 | |||
| 7. |
Фіщук О. Морфологія та васкулярна анатомія квіток Dracaena surculosa Lindl. і Sansevieria aethiopica Thunb. (Asparagaceae Juss.) [Електронний ресурс] / О. Фіщук, А. Одінцова // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2014. - Вип. 64. - С. 113-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2014_64_13 Представлено результати вивчення морфології та васкулярної анатомії квітки і мікроморфології гінецея Sansevieria suffruticosa | |||
| 8. |
Одінцова А. В. Порівняльний аналіз морфології та васкулярної анатомії гінецея в родині Lythraceae [Електронний ресурс] / А. В. Одінцова // Український ботанічний журнал. - 2008. - Т. 65, № 5. - С. 687-695. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2008_65_5_8 | |||
| 9. | 
Одінцова А. Рольова ідентичність та рольова варіативність як фактори гармонійного розвитку особистості [Електронний ресурс] / А. Одінцова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. - 2014. - Вип. 2. - С. 71-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknup_2014_2_24 | |||
| 10. |
Одінцова А. Нові дані щодо запилення Iris sibirica L. (Iridaceae) [Електронний ресурс] / А. Одінцова, Х. Скрипець // Біологічні студії. - 2014. - Т. 8, № 3-4. - С. 197-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_3-4_21 Встановлено, що цвітіння популяції Iris sibirica у Дрогобицькому районі Львівської області триває близько 4-х тижнів, цвітіння одного п'ятиквіткового генеративного пагона - 10 - 12 днів, а цвітіння квітки - близько 32 год. Запилювачами Iris sibirica найчастіше є перетинчастокрилі Apis mellifera Linnaeus і Bombus terrestіris Linnaeus, а також твердокрилі - Variimorda villosa Schrank, Phyllopertha horticola Linnaeus, Lasius niger Linnaeus, Aromia moschata Linnaeus. Протерандрія в Iris sibirica не відіграє суттєвої ролі у системі запилення, оскільки розкривання пиляків відбувається у закритому мерантії і не супроводжується перенесенням пилку на запилювача. Кожен із 3-х мерантіїв квітки відвідується комахами лише 1 раз. У дослідженому ізольованому локалітеті реалізується переважно гейтоногенне запилення в межах особини або клону та ксеногенне запилення у межах локалітету. Встановлено показники чоловічого (кількість пилку) і жіночого репродуктивного успіху (кількість насінних зачатків) є більшими у квіток першого порядку у порівнянні з квітками 5-го порядку, так само як і P/O-індекс (515 проти 338). За значенням P/O-індексу Iris sibirica є факультативно ксеногамним видом. | |||
| 11. | 
Скрипець Х. І. Особливості цвітіння і запилення Gladiolus imbricatus L. [Електронний ресурс] / Х. І. Скрипець, А. В. Одінцова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2014. - № 4. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2014_4_6 | |||
| 12. |
Одінцова А. М. Психологічний потенціал казки як методу розвитку життєвої ролі [Електронний ресурс] / А. М. Одінцова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. - 2014. - Вип. 1(1). - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2014_1(1)__14 | |||
| 13. |
Одінцова А. Локуліцидне розкривання верхніх і нижніх коробчастих плодів у порядку Myrtales [Електронний ресурс] / А. Одінцова // Біологічні студії. - 2016. - Т. 10, № 3-4. - С. 129-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2016_10_3-4_13 У представників порядку Myrtales виявлено особливості розкривання найбільш поширеного типу плоду - локуліцидної коробочки. З'ясовано, що характерними рисами коробчастих плодів у представників родин Lythraceae, Myrtaceae й Onagraceae є потужна центральна колонка, до якої прикріплюються насінини, та гіпантій, який прилягає або приростає до зав'язі. Розкривання плоду забезпечується одночасно двома типами поздовжніх щілин - дорзальних і септифрагальних. Дорзальні щілини формуються уздовж медіанних жилок плодолистків, а септифрагальні - у місцях відокремлення перегородок від центральної колонки зав'язі. Досліджені представники відрізняються за положенням зав'язі: у Heimia salicifolia L. (Lythraceae) зав'язь верхня, у Callistemon macropunctatus Court. і Leptospermum scoparium Forst. (Myrtaceae) - напівнижня, в Oenothera biennis L. (Onagraceae) - нижня. У зв'язку з цим виявлено відмінності у локалізації дорзальних щілин розкривання: у родинах Lythraceae і Myrtaceae щілини формуються лише у тканинах плодолистків, проте в родині Onagraceae дорзальні щілини формуються в стінці плоду комплексного походження - плодолисткового і гіпантіального. Запропоновано уточнені назви плодів і типів розкривання у досліджених видів - дорзально-септифрагальна коробочка з верхнім (Lythraceae, Myrtaceae) або нижнім (Onagraceae) типом розкривання. | |||
| 14. | 
Одінцова А. М. Психологічні тенденції особистісних проявів студентів із різними типами життєвих ролей [Електронний ресурс] / А. М. Одінцова // Психологічні перспективи. - 2014. - Вип. 23. - С. 238-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2014_23_23 Висвітлено результати емпіричного дослідження взаємозв'язку між типом життєвої ролі й особистісними проявами людини. Представлено власну типологію життєвих ролей, що побудована на основі зіставлення поняття "роль" із такими поняттями, як "життєва позиція", "життєва лінія", "стратегія життя", "сенс життя", "життєва перспектива". Типологію ролей відносно концепції життєвого шляху особистості представлено у вигляді парних конструктів: аксіологічно-змістові й аксіологічно-нейтральні ролі; послідовні та непослідовні ролі; активні та пасивні ролі; смислоутворюючі та смислонейтральні ролі; свідомі та несвідомі ролі. В основній частині роботи наведені результати дослідження, у якому взяли участь особи віком від 18 до 22 років. Серед емпіричних методів дослідження застосовано авторську анкету "Ставлення до власної ролі", методику багатофакторного дослідження особистості Кеттела (форма С), тест "Сенс-життєві орієнтації", методика КОЗ та копінг-тест Лазаруса. На емпіричному рівні виявлено співвідношення між домінуючим типом життєвої ролі та особистісними якостями, цілеспрямованістю, способом подолання життєвих труднощів, рівнем комунікативних та організаторських здібностей. За результатами факторного аналізу виділено три фактори, що дали можливість виділити та проаналізувати різноманітні ставлення юнаків до власної ролі. До першого фактору, разом з особистісними показниками, увійшли активні - пасивні життєві ролі; до другого - послідовні - непослідовні, смислоутворюючі - смислонейтральні та свідомі - несвідомі ролі; до третього фактору - аксіологічно-змістові - аксіологічно-нейтральні життєві ролі. Установлено що виконання ролі може розглядатися як процес активної чи пасивної взаємодії, як засіб досягнення поставленої мети та як спосіб самовираження. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на емпіричному рівні досліджено взаємозв'язок між типом життєвої ролі й особистісними проявами людини. Отримані результати можуть бути використані для створення програм факультативних і тренінгових занять. | |||
| 15. |
Одінцова А. М. Життєва роль як складник життєвої позиції у свідомості юнаків [Електронний ресурс] / А. М. Одінцова // Психологічні перспективи. - 2014. - Вип. 24. - С. 238-249. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2014_24_23 Проаналізовано взаємозв'язок між життєвою позицією, життєвою роллю та Я-концепцією особистості. Висвітлено результати емпіричного дослідження, у якому взяли участь студенти віком від 18 до 22 років. Мета роботи - узагальнити ознаки, які використовують для первинного сприйняття, аналізу, оцінювання та інтерпретації ролей особистістю. Використано такі методи та методики: асоціативний експеримент, методика П. П. Горностая "Карта життєвих ролей", побудова семантичного простору. із різних видів ролей систематизовано і виділено шість типових ролей у юнацтва. Серед сімейних ролей - син (донька), брат (сестра), онук (онучка), серед соціальних - роль студента і міжособистісні ролі друга та хлопця (дівчини), що перебувають у романтичних стосунках. В основній частині наведено результати факторного аналізу та подальшої побудови семантичного простору для типових життєвих ролей юнацтва. Визначено, що у свідомості молодих людей рольове наповнення відображається за такими показниками, як емоційно-чуттєвий складник сприйняття ролі (що відображає емоційне ставлення до інших, якості, які впливають на самооцінку особистості, оцінку особистості та полярну позицію, котра пов'язана з прихильністю чи відчуженістю стосовно іншої особи, і навпаки); поведінковий складник сприйняття ролі (відображає тенденцію до прийняття чи неприйняття себе та інших у певній ролі); морально-нормативна оцінка (відображає нормативність, дисципліну та моральність особи); амбівалентні патерни (демонструють парадоксальність установок особи); поведінкові настанови (демонструють ступінь готовності особи до рольової взаємодії). Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на емпіричному рівні досліджено особливості представлення та інтерпретації життєвих ролей у свідомості особистості. | |||
| 16. | 
Одінцова А. Усвідомленість життєвих ролей у контексті духовного розвитку особистості [Електронний ресурс] / А. Одінцова // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - 2015. - Вип. 20(2). - С. 15-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpfsp_2015_20(2)__4 | |||
| 17. |
Скрипець Х. І. Морфологічна структура суцвіть Gladiolus imbricatus L. та Iris sibirica L. (Iridaceae) [Електронний ресурс] / Х. І. Скрипець, А. В. Одінцова // Біологічні студії. - 2017. - Т. 11, № 1. - С. 109-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2017_11_1_14 Брактеозні суцвіття Gladiolus imbricatus та Iris sibirica характеризуються дворядним листкорозміщенням і різним ступенем морфологічної поліваріантності. Колосоподібне суцвіття Gladiolus imbricatus містить 8 - 14 квіток, які під час цвітіння обернуті в один бік. Суцвіття Gladiolus imbricatus виявляє інваріантність морфологічної будови і являє собою просту колосоподібну китицю з квітками, розміщеними на дуже коротких квітконіжках. Приквітки і профіли в суцвітті Gladiolus imbricatus зберігаються протягом усього генезу. Суцвіття Iris sibirica складається з 1 - 3 в'ялоподібних малоквіткових монохазіїв і характеризується значною морфологічною поліваріантністю за кількістю квіток, їх розміщенням і порядком зацвітання. Найчастіше виявлено п'ятиквіткові суцвіття з двох складних монохазіїв. Покривні листки монохазіїв в Iris sibirica опадають на початку цвітіння, а приквітки зберігаються до середини періоду дозрівання плодів. Усі листки у суцвіттях Iris sibirica, крім приквіток найнижчих квіток складних монохазіїв, мають будову профілів. У суцвіттях обидвох видів виявлено рудиментарні квітки, які свідчать про потенційно більші розміри вихідних суцвіть. | |||
| 18. |
Одінцова А. В. Анатомо-морфологічна будова плоду Epilobium hirsutum та E. angustifolium (Onagraceae) [Електронний ресурс] / А. В. Одінцова, Н. Б. Клімович // Український ботанічний журнал. - 2017. - Т. 74, № 6. - С. 582-593. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2017_74_6_11 Внутрішня будова плоду Epilobium hirsutum та E. angustifolium вивчено за допомогою світлового мікроскопа з метою пошуку нових таксономічно важливих ознак в роді Epilobium. Виявлено, що досліджені види відрізняються за інтенсивністю росту плоду в довжину і характером опушення стінки плоду: в E. hirsutum плід вкритий одноклітинними залозистими трихомами різної довжини, а в E. angustifolium - простими серпоподібними такими. Оплодень коробочки сформований 9 - 13 шарами клітин у гранях плоду та з потовщеними ребрами. Екзокарпій та ендокарпій одношарові та нездерев'янілі, а в мезокарпії представлена механічна тканина з потовщеними нездерев'янілими оболонками, хлоренхіма з поодинокими повітряними порожнинами, а також механічна тканина зі здерев'янілими клітинними оболонками, яка формує внутрішні 1 - 6 шарів мезокарпію. Каркас плоду становлять 4 крупні септальні і 4 дорзальні жилки; живлення насінних зачатків транс-септальне. Розкривання плоду здійснюється шляхом формування двох типів поздовжніх щілин, які проходять уздовж дорзальних жилок та в середній частині перегородок. У процесі розкривання плоду від центральної колонки зав'язі відокремлюються чотири T-подібні стулки з прикріпленими дистальними частинами перегородок, а центральна колонка разом з потоншеними проксимальними частинами перегородок зберігаються в центрі плоду до опадання. Плід E. hirsutum та E. angustifolium слід визначати як нижню дорзально-септифрагальну чотиригніздову багатонасіннєву коробочку з синасцидіатною та симплікатною зонами. За гістогенетичною структурою перикарпію коробочка досліджених видів відповідає коробочці Forsythia-типу. | |||
| 19. | 
Скрипець Х. І. Морфологічна будова плоду і насінини в Iris sibirica L. та Gladiolus imbricаtus L. у зв'язку із способами дисемінації [Електронний ресурс] / Х. І. Скрипець, А. В. Одінцова // Біологічні системи. - 2015. - Т. 7, Вип. 1. - С. 93-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_biol_2015_7_1_16 | |||
| 20. |
Одінцова А. М. Психолінгвістичні маркери мовлення осіб у різних емоційно-психічних станах [Електронний ресурс] / А. М. Одінцова // Психологічні перспективи. - 2017. - Вип. 29. - С. 280-290. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2017_29_26 Викладено результати експериментально-діагностичного дослідження психолінгвістичних маркерів осіб у різних емоційно-психічних станах. Розкрито значення емоційного стану та його зовнішнього прояву під час виконання життєвої ролі та сприйняття ролей навколишніх людей. Дослідження психолінгвістичних маркерів проводили за допомогою аналізу авторських казок. Теоретично й емпірично обгрунтовано ефективність застосування методів казкотерапії, зокрема казкоаналізу, у дослідженні психолінгвістичних маркерів осіб у різних емоційно-психічних станах. В основній частині висвітлено результати емпіричного дослідження, яке проводили в три етапи. Перший етап - діагностичне дослідження за авторською анкетою "Ставлення до власної ролі" та методикою багатофакторного дослідження особистості Кеттелла (форма С). На другому етапі було здійснено процедуру факторного аналізу. Третій етап - аналіз казкового матеріалу. У дослідженні взяли участь студенти віком від 18 до 23 років. Виокремлено психолінгвістичні маркери, що відповідають кожному типу життєвої ролі й типовим емоційним станам. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на емпіричному рівні за дапомогою казкоаналізу досліджено емоційні стани. Отримані результати можна використати для подальших психолінгвістичних досліджень, розроблення діагностичного й терапевтичного інструментарію. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |